Персоналії
(15.06.1956 року.)Ім’я Ганни Петрівни добре відоме серед працівників професійно-технічної освіти. Вона наділена талантом учителя, вихователя, наставника. Працює творчо, захоплено, використовуючи в своїй роботі те нове, передове, що з’являється в методичній літературі.
В її трудовій книжці записи лише з одного місця роботи – Хустського професійного ліцею сфери послуг.
Народилася Ганна Петрівна в сім’ї робітників на Рахівщині . Від батьків перейняла працелюбність і шанобливе ставлення до людей праці.
Після закінчення Хустського ПТУ-4 вона працює в рідному училищі майстром виробничого навчання , поєднуючи свою роботу з навчанням у Київському, а потім у Хмельницькому технологічному інституті легкої промисловості. З 1980 року працює викладачем, з 1999 року – методистом ліцею. На цій посаді працює й зараз.
Вона добре знає свою справу, відмінно володіє методикою викладання, чому вчить і молодих викладачів. В своїх діях врівноважена, тактовна, уважна до учнів і їх наставників.
За свою довголітню практику повела за собою немало випускників, яким привила любов до своєї професії. Серед них нині – старший майстер ліцею Мейгес Т. В., майстри виробничого навчання Хомченко Н.Й. Силимонка Т.Д., а також Г. М. Дудаш, яка працює заступником директора Перечинського ліцею. Її невгамовна творча енергія, знання, вміння працювати та об’єднувати навколо себе людей постійно надихають колектив ліцею на нові досягнення. Професійна майстерність, творчий пошук, оптимізм, вимогливість, доброзичливість, пунктуальність – складові її авторитету серед колег і учнів.
Г. П. Філак – компетентний фахівець, чия кваліфікація дійсно відповідає вищій категорії та званню викладач. Має друковані матеріали з досвіду роботи у інформаційно-методичному журналі “Вісник” НМЦ ПТО.
Г.П. Філак за сумлінну працю відзначена грамотами навчального закладу та обласного управління освіти і науки.
(11.10.1954 року)Тетяна Миколаївна – прекрасний педагог, творча особистість, доброзичлива і щира у ставленні до колег.
Народилась на Львівщині у сім’ї військовослужбовців. По закінченню Хмельницького технологічного інституту легкої промисловості з 1977 року працює викладачем спец дисциплін у Хустському ПТУ-4, а з1996 року – заступником директора з НВР.
Будучи на посаді заступника директора багато зробила по впровадженню інтерактивних технологій , моделюванню проблемних ситуацій, рольових ігор. Успішно працює над згуртуванням учнівського й педагогічного колективів, підвищенням професійної майстерності викладачів і майстрів виробничого навчання, втіленням у життя ліцею нових інноваційних технологій. Їй притаманні широка ерудиція, висока культура викладача, творче горіння, вимогливість до себе і до інших, порядність, щедрість душі, величезний оптимізм і життєлюбство.
Неодноразово публікувалась у інформаційно-методичному журналі “Вісник” НМЦ ПТО зі статтями з досвіду роботи по впровадженню інноваційних технологій та в журналі “Професійно – технічна освіта”.Нею розроблено зошит для виконання лабораторно – практичних робіт з спец технології та “Методичні вказівки щодо написання письмової екзаменаційної роботи”.
За багаторічну і сумлінну працю нагороджена грамотами Міністерства освіти і науки України, Закарпатського обласного управління освіти і науки , навчального закладу, нагрудним знаком “Відмінник освіти України”. Має вищу категорію та педагогічне звання “викладач – методист”.
За високий рівень професіоналізму, ініціативність, творчість, володіння ефективними формами і методами організації праці Тетяну Миколаївну поважають і цінують колеги та учні.
(20.09.1959 року)ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ ПРИГАРА – творча особистість, прекрасний організатор педагогічного і учнівського колективів. Йому притаманні широка ерудиція, сміливість, почуття міри, висока культура, вимогливість до себе і до інших. Він ставить перед колективом складні завдання і без остраху несе за них відповідальність.
Народився Дмитро Михайлович на Хустщині у сім’ї педагогів. Після закінчення Ужгородського державного університету працював викладачем математики Хустської заочної школи. З кінця 1983 року почав працювати у Хустському ПТУ – 4 спочатку звільненим головою учнівського профкому, потім 9 років заступником директора з навчально – виховної роботи, а з 01.09.1995 року і до сьогодні – директором. Педагоги й учні цінують його за щирість, людяність, повагу до особистості, відповідальність, відданість справі. Свій багатий педагогічний досвід він поєднує із сучасними підходами до керівництва навчальним закладом.
В полі зору директора – все: робота з молодими педагогами, умови проживання учнів у гуртожитку, підтримка і заохочення творчо працюючих педагогів та учнів.
За високий рівень професіоналізму, ініціативність, творчість, володіння ефективними формами, методами управління Дмитра Михайловича поважають і цінують педагоги . Шанують його й колеги – директори ліцеїв області за уміння глибоко і об’єктивно аналізувати досягнуті колективом успіхи чи причини невдач, активно включати в свою педагогічну діяльність елементи творчого пошуку і дослідництва по удосконаленню методики навчання і виховання майбутніх високо кваліфікованих робітників.
Щиро ділиться досвідом своєї роботи на сторінках професійних журналів, на нарадах директорів. У вересні 2010 року Радою директорів ліцеїв обраний головою Закарпатської асоціації працівників професійно – технічної освіти.
За вагомий внесок у розвиток професійно – технічної освіти України він нагороджений нагрудним знаком “Відмінник народної освіти” та Почесною грамотою МОН України, Почесною грамотою Закарпатської обласної ради.
(26.12.1951р.)Джумурат Марія Василівна народилася 1951 р. с. Розльоти Чернігівської області.
З 1972 р. працювала майстром виробничого навчання в ПТУ – 4 м. Хуст.
В червні 1975 р. закінчила навчання в Київському технологічному інституті легкої промисловості, одержавши диплом за спеціальністю інженер – технолог швейного виробництва.
Пропрацювавши 2 роки майстром виробничого навчання, Марія Василівна була переведена на посаду викладача спец. дисциплін. Марія Василівна творчо підходить до своєї педагогічної діяльності. Готуючись до уроків, вона вміло користується додатковою літературою, продумує форми і методи проведення кожного етапу уроку, ефективно використовує робочий час на уроці, багато уваги приділяє диференційованому підходу до здібностей учнів.
Викладач – методист, відмінник освіти України, Джумурат М.В. розробила методичні рекомендації по виконанню письмових екзаменаційних робіт для груп з професії кравець та швачка. Марія Василівна розробила інноваційний проект “Робота з учнями ліцею в творчих гуртках”, випустила посібник “Основи конструювання одягу”.
Нагороджена Почесною грамотою управління освіти і науки Закарпатської облдержадміністрації.
(09.02.1955 р.)Гербей Валентина Іванівна народилася в сім’ї робітників с. Глібів Новоушицького району Хмельницької області 09.02.1955 р. У 1979 році закінчила Хустське ПТУ – 4, в якому почала працювати з 1980 р. майстром виробничого навчання і без відриву від виробництва навчалась у Київському республіканському заочному технологічному технікумі за спеціальністю технік – технолог швейного виробництва. Закінчила навчання у 1984 р.
Майстер – це людина, яка досконало володіє своєю професією.
Про Валентину Іванівну з повагою говорять: “Вона – майстер”. Для неї це слово означає її службове положення, посаду.
За період роботи в рідному навчальному закладі підготувала декілька сотень кваліфікованих робітників для швейної промисловості, її вихованці неодноразові переможці ліцейних та обласних виставок технічної творчості у номінації “Швейні вироби”.
Її групи – одні з кращих у ліцеї.
Майстер виробничого навчання Гербей Валентина Іванівна вимагає від майбутніх фахівців у процесі навчання відпрацьовувати всі навички, необхідні для виконання всіх етапів роботи.
Справжнього майстра – педагога люблять і поважають в колективі як педагогічному, так і учнівському за її вимогливість, справедливість, високу кваліфікацію.
Гербей В.І. присвоєно педагогічне звання “Майстер виробничого навчання І – категорії” у 1998р.
У 2008 році вона посіла І – місце в конкурсі професійної майстерності “Кращий майстер виробничого навчання”, нагороджена грамотою та грошовою винагородою.
Валентина Іванівна – приклад для наслідування. Досвід її роботи вивчено і узагальнено, використовується в практичній роботі майстрів виробничого навчання ліцею.
(16.11.1954 р.)Косей Міра Олександрівна народилася в 1954 році с. Чеченськ Мінської області, Республіка Білорусь.
Закінчила Вітебський індустріально – педагогічний технікум (1975р.), Київський технологічний інститут легкої промисловості, факультет технології швейного виробництва (1985р.). В Хустському професійному ліцеї сфери послуг працює з 1975 року, спочатку майстром виробничого навчання, з 1983 року викладачем спецдисциплін, а з 01.09.2005 року на посаді заступника директора по виховній роботі.
Косей М.О. викладач – методист з 1998 року, “Відмінник освіти України”, випустила посібники ” Нове у технології обробки”, “Основи конструювання одягу”. Творчий фахівець, упроваджує інноваційні методи навчання та виховання учнів.
Нагороджена Почесною грамотою управління освіти і науки Закарпатської облдержадміністрації (2009р).













